Прийшла зима негадано, неждано,
Не кликав жовтень блудницю. Та ба…
І крізь вітрів завихрене сопрано
Пече вогнем терпка її хода.
О так невчас! Та хто кого питає?
Осінні сни згромаджено на віз.
І в далині повільно завмирає
Безгрішний стукіт з’їжджених коліс.
А листопад? Заметені стежини.
Невдячна госте, дай прийти йому!
Лілейну рунь приречено-невинно
Пряде зима на вицвілу журбу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533341
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2014
автор: Леся Shmigelska