Хотіла б я взяти диво-ганчірку
І стерти усе, через що мені гірко.
Стерти навік, щоб не пам́ятати,
Щоб не ридати і не страждати.
Душу і серце промить до чиста
І жити почати з нового листа.
Я знаю, так роблять лише слабкодухі,
Та душа вже не може так жити - в розрухі.
Я довго чекала, та час не лікує,
Я ліки шукала, та їх не існує.
Так може тоді вже краще не жити,
Чим жити і тільки вмерти хотіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533173
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Фантомаска