Минають і зима, і літо,
і юні роки, й золоті.
І важко долю заслужити,
аби могти не тільки жити,
а й проявитись у житті.
Не новина – любити слово,
що людям спати не дає.
Нове – це хоч би випадково
старе не повторити знову,
але освоїти своє.
Усе лишається слідами
на нерозталому снігу.
А потім зійде ручаями
по траєкторії до ями,
де і пропаде на бігу.
А захотілось наслідити –
по іншій лінії іди:
по колу, еліпсу – туди,
де відшукають слідопити,
піднявши камені і плити,
твої заплутані сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533159
Рубрика:
дата надходження 28.10.2014
автор: I.Teрен