Вже вечір срібним місяцем в вікно
Глядить з-під почорнілої завіси.
На хмарну постіль сонечко лягло,
Поринуло у сон під шепіт лісу.
Замовкла пташка, стих дитячий крик.
Просіяв вечір вулиці крізь сито.
І тільки вовк наставив гострий клик,
Немовби хоче місяць укусити.
А зорі-квіти ясно розцвіли,
Моргають сіроманцю із суцвіття.
Пустив вовчок мелодію з імли
І зник поміж ялинового віття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533124
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)