Метелик з прозорими крилами
Літає крізь марево снів...
Йому ж просто треба потрапить
Туди, де ти буть не хотів...
Хоч щастя опало вже листя,
Хоч ніч вже давно прояснилась,
У ньому жевріє надія,
Яка тобі навіть не снилась...
І не важливо на душевні зливи...
І байдуже, що зорі сріблом вкриті...
Якщо повіриш, то ти зможеш те,
Що ніби казка є цієї миті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533087
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2014
автор: Наталя Костенко