Далеко, там, дуже далеко,
Де хороводять єдності згуб,
Бачу, як вирують лелеки
У тріпотінні райдужних губ.
Бачу сльози у привітанні
Сполохами сміливих зіниць,
Бо розчиняюсь у закланні
Дощу, що стрімко падає ниць.
Щезне перевтілень вервечка,
Щезне суто реальне життя,
Та не щезне людяна звичка
Дійство творити без каяття.
27.10.2014
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532897
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.10.2014
автор: Левчишин Віктор