Нікчемний зрадник президент!
Війни посіяв насінини...
Cьмієтся й курить "кент"
На його рукак! життя людини...
За весь цей час важкий
"пішло" багато люду...
А він наш президент крутий!
Купляє часом тим із золота посуду...
Привозять вбитих на майдан
заносять на ріднесеньке подвіря
- "Ми робим все.... Братан!???"
Говориш ти! А кулі тож не піря...
Навіщо нам війна?! Поясни!?
Кому вона потрібна взагалі?
Ти бачиш теплі в ліжку сни,
а там далеко похорон в селі...
Якщо війни так сильно хочеш,
То йди і сам воюй!
А ти лиш словом, зуби точеш
лапшу ти свою, сам вже жуй!!!
26 жовтня 2014 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532542
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2014
автор: Капітошкове серце