А жовтень плакав, лив холодні сльози
Він йшов вальяжно, в села і міста
Приніс з собою : жовте листя й прозу
А барв та зелені, йому ж бо не шкода.
Ще тепле сонце, ще птахи у зграях
Ще цвіт в малини і душа цвіте
Ще думка лине, мрія тут безкрая,
А личко сяє, ніжно-молоде.
Холодні краплі падають на скроні
Осінній сум, і вранішнє: Люблю...
Вдивляюся в улюблені долоні
І бачу долю, рідну та свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532410
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: savka