Не спиться… Осінь не приносить снів…
Четверта ранку… Знову. Ніби вирок…
Душа згубилась в плині сірих днів,
Душа болить від ярликів і бірок…
Не спиться. Ніч. Знов кава, підвіконня…
Вікно відкрите. Дим. Сльозяться очі.
Але я бачу: вдалині, спросоння
Летять зірки кудись у прірву ночі…
Так холодно, чорт… Осінь за вікном…
Разом із димом в душу мою рветься…
Давно ніхто не дзвонить перед сном
І не питає, як мені живеться….
Та й чи хотів би, щоб дзвонив мобільний?
Птахів осінніх десь лунає спів…
Я тут закований і водночас – я вільний!
Не спиться… Осінь не приносить снів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532381
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Дід Михалич