Сидів ти в мурах та в окопах,
І бачив страх в усіх очах,
Сидів,чикав наказу брата,
Наказу вірного солдата.
Чому сидиш прижмурив очі?
Чи згадуєш дівочі очі?
Чи ти боїшся за життя?
Воно веде до майбуття.
Вставай солдат,розплющуй очі,
Іди супроти злої ночі!
Забудь про страх, про біль, про сум,
Очисти свій світліший ум.
Вставай, кричи, біжи, чекай,
І вихід до життя шукай.
Забудь за кулі, крики, плач,
І швидко зплине вашкий час,
В бою твої брати-солдати,
Потрібно мужньо відсіч дати.
Вставай, тримай у серці віру,
Забудь про розпач і зневіру,
Згадай за матір та синів,
Забудь за веденя боїв.
Вставай солдат, бо ти безстрашний,
Для мене ти завжди поважний.
Вставай солдат, небійся смерті,
Вставай солдат, за слово честі.
Вставай солдат ти ангел мій,
Не вистоїть сусідній змій,
Осліпне він від твого сяйва,
Для нього зброя уже зайва.
За тебе молюся щоночі,
Заплющую свої я очі
У сні змальовую собі,
Безсметнєє життя тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532378
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Ирина Вакулюк