Повержена

                                             Неспокійно,  в  самотності  лежати,
                                       Від  безсилля  позбутись  ілюстрації.
                                 Без  сну,  бо  зосередитись  не  здатний,
                           На  чомусь  ще,  окрім  твоєї  капітуляції.

                         За  ритмом,  в  голові,  здригаються  мрії.
                       Я  сіпаюсь,  коли  бачу  як  ти  прилягла,
                     Від  захвату,  бо  суть  нову  розумію,
                   Про  гріх,  з  якого  й  лине  уся  ця,
                 Ясність  шуму,  який  і  є  спогадом,
               Звуку,  що  тихо  перетікає  в  ґвалт,
             Від  тебе  виснаженої,  захеканої,  з  тим  поглядом,
           Вимученої,  спітнілої,  а  на  лиці,  щось  на  кшталт,
         Солодкуватого  одкровення,  найсолодшої  капітуляції,
         Від  того,  що  звуть,  коханнням,  або  його  імітацією.

           А  в  голові,  ритмічно  здригаються  мрії,  втомлені.
             Щось  сіпається,  коли  бачу  як  ти  лежиш  привітно,
               Задихалась,  бо  виснажена,  а  ще  в  тому  погляді,
                 Вимученого,  спітнілого,  личка,  добре  помітно,
                   Таке  солодке,  твоє  одкровення,
                 А  ще,  й  найсолодшу  капітуляцію,
               Думки  про  тебе,  -  благословення,
             Думки  про  тебе  -  моя  галюцинація,
             Про  солокий,  присмак,  одкровення,
             Про  найсолодший  смак  капітуляції,
             Про  моє,  беззастережне,  смирення,
             Перед  своєю  майбутньою  руйнацією.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532326
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.10.2014
автор: Narcisistic