Я ніжною весною своїх губ
Розт́оплю зиму у твоєму серці,
Підсніжником розквітну у саду
І стану сонце-зайчиком в люстерці.
В краплині кожній літнього дощу
Я віднайду веселки восьмий колір...
Мене своїм ти серденьком відчуй
Й побач мене, свого, на видноколі.
А зараз, поки осінь, я і ти -
Кружляємо в барвистім пасадоблі,
У вихорі зриваємо листи
Й вкладаємо їх у долоні долі.
І всі листи римовані пером
З крила любові, з краю наднебесся,
Цілунки золоті вони немов,
І наче літ минулих відголосся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531972
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Бойчук Роман