Зітре помаду…змиє сліди туші
Одягне теплий светр до колін
заварить чай…зігріє мокру душу
В камін докине декілька полін
На стіл дві чашки…знову так як завжди
Спокійний погляд в простір за вікном
Ще тільки ніч…і так до завтра
Він знову поряд сяде за столом
Ті самі очі…погляди і жести
Все те ж тепло, що гріє уночі
Такі ж широкі чоловічі плечі
Та сама чашка чаю у руці
Заправить локон, спущений на щоки
Поправить рівно чайник на столі
Все та ж душа, а стільки років
Все ті ж слова, та вже німі
Залишить запах спогадів в кімнаті
Доп’є свій м’ятний шоколадний чай
Вона не встигне в нього запитати
Він знову прошепоче їй прощай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2014
автор: Rika Markus