Все ще нанизуєш метафори
на осінь
на безвихідь
на людей
береш дощові краплі
обгортаєш у надію
замотуєш в шалик
і робиш хоч трішки
та іншими
Все ще твориш інший світ
Відкривається завіса
як же там яскраво
по той бік
почуттєво
незвично
і ти вже не глядач
не актор
той світ стає хоч трішечки
та твоїм
і він
вічний
на відміну від тебе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531879
Рубрика: Верлібр
дата надходження 23.10.2014
автор: Загублена в собі