Ніч.
Ще ніч колише в люльці місяць,
Накритий хмарами пухкими,
Ще над селом туманна тиша
Лягає пасмами густими.
Ще спить цей світ. А я без тебе
Не знаю милого спокою.
Твій любий всесвіт, твоє небо
Не пестую, - в ночах, - рукою.
Твоїх очей травневі зорі
Мабуть, для мене відсвітили.
І пристрасті безмежне море
До берега не котить хвилі.
І лиш туга, як чайка в небо,
Злетіла стрімко і кигиче.
Їй, - ще і досі, - щастя треба!
Та тільки… надаремно кличе.
Той клич в самоті захлинеться,
Між хмар розлого відлунає…
А чи туга моя минеться?
Їй – Богу! Ще і сам не знаю!
23 жовтня 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2014
автор: dovgiy