Падає дощ, але я все одно виходжу з дому, люблю теплі, переповненні автобуси, які мчать мокрими, слизькими вулицями; вірю у доброту людей, які поступляться місцем іншим і показуватимуть приклад у подальшому житі. Постійно один і той ж краєвид за вікном, - набрид! - хочеться пересісти, але дорога лишається одною. - А якщо раптом, є інший шлях?! Перш ніж зайняти своє місце у прямокутній коробці на колесах, я цілу хвилину стою і прокручую це все у себе в голові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531824
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2014
автор: Христя ^_^