Грався вітер у вітті дерев
І кружляв із листочками в танці.
Забув літо...Воно ж бо старе...
Млів в обіймах листочків останніх.
Пізнавав з ними нових утіх,
Був за крила, щоб падали тихо.
Чув дощу відчайдушний сміх,
Гнав геть хмари - і збив його пиху.
В золотлисті і сам золотий,
Вітер був по-весняному ніжним...
І здавалось, що він заблудив,
Бо не взяв із собою підсніжник...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531708
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: zazemlena