Доля

Пустотлива  дівчинка
На  ім’я  Доля
Із  синіми-синіми  очима
Дивиться  на  нас,
Дивиться.

І  раптом  каже:
І  молода  я  у  вас,
І  красива,
І  коса  в  мене  -
Золота  -  до  поясу.
Ще  і  хрестиком  вишивати  вмію!

І  заходилася  вишивати  хрестиками:
Ростуть  хрестики  з  землі
То  червоні,  то  чорні.

Ось  вам:
Маки  червоні
І  сонце  красне,
Ось  зірки  на  рукава,
Ось  калина  -
Диви  яка  -
Розпишалася!

Ось  півень  вогняний
Чорну  ніч  клює…

Стогне-пручається
Тканина,
На  п’яльці  натягнута.
Болять  пальці  поколоті.
І  горло  захрипло
Від  пісень  над  рушниками  співаних.

Дівчина
Із  синіми-синіми  очима
На  ім’я  Доля
Вишиває  хрестиками
рушника  з  голубами,
А  виходять
ВОрони.

Сім  голок  зламала,
Сім  ночей  сичі  за  вікном  сміялися,
Сім  вітрів  косу  розплели,  -
Аж  поки  в  першого  голубочка
Крилечко  вродилося.

Синьоока  дівчина
На  щастя,  на  долю
Хрестиками  вишиває,
Хрестиками…

А  коли  засинає,
Вже  перед  самим  світанком  -
Хтось  рушники  зі  скрині  краде.

І  брудні  сліди  по  всій  хаті.
І  скриня
Все  порожня
й  порожня.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531671
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Yelyzavetka