Коли холод, то
Чомусь повертаєшся спИною,
Коли слів нема,
Щоб, просто, назвати єдиною.
Здається згаса
Шалена потреба у пристрасті,
В метрі мовчання
З’явились нездОлані відстані.
Картину дощу
Малює уява прогнозами,
А настрій у нас
Задихав суворими грозами.
Я в руку твою
Вкладу поцілунок, і подихом
Долоні торкну,
Зігрій під моїм її одягом.
А серце тремтить –
Його ти торкаєшся пальцями,
Іще одна мить -
І пристрасть горить між коханцями...
Мене ти назвеш
У світі такою єдиною,
Вночі обіймеш,
І вже не повернешся спИною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531608
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2014
автор: Серафима Пант