Холодна осінь огорнула знов
Самотню душу, що без тебе...
Осінній дощ сльозою вмив
Струну натягнуту край неба.
Не треба сліз і сподівань,
Не хочу слів гучних: " Кохаю!"
Лиш прошепчи ти щиро без вагань:
" Пробач" - промов лише благаю.
Не будуть мірятись мости,
Вода не хоче рвати греблю...
У світі цім лиш Я і Ти,
І лишніх нам зовсім не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2014
автор: Штундер Юлія