Небо вкривалося сотнями стріл,
Чорним ставало від диму.
Пшениця налилася кров’ю врагів,
Поневолить хотіли країну.
Повбивати хотіли дочок і синів,
Закріпити хотіли у ярмах.
Прийшли вони з нам невідомих країв,
А наш залишили у шрамах.
Чому в них такая ненависть до нас,
Чому хочуть вижать зі світу?
Коли вже настане той проклятий час,
Коли ми звільнемось від гніту?
Здавалось скінчилось страждання народу,
І ось ми нарешті на волі,
Та ворог не зміг відпустить на свободу,
І знову зі зброєю в полі.
І знову приходиться дім захищати
Щоб жили у злагоді й мирі,
Приходиться землю кров’ю вмивати,
А небо чорнити у димі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531578
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2014
автор: winged