Пахне сіно

                                                         Пахне  сіно

Пахне  сіно  у  стожках,
Пахне  у  копицях
І  в  покосах  на  полях
Всюди  –  косовиця.
Приспів:
                               Сінокіс,  сінокіс
                               Нині  в  селах  ускрізь
                               Незвичайна  пора  –  
                               Косовиця.
                               Тим  поклін  до  землі  –
                               Хто  працює  в  селі,
                               Хто  на  рідній  землі
                               Зрання  й  до  зірниці.

Тихо  коси  шелестять
Вранці  у  травиці.
Боже  мій!  Ця  благодать
В  місті  тільки  сниться.

І  солоний  піт  сплива
По  чолі  у  вічі.
Сходить  сонце  край  села,
Посміхнулось  річці.

Пахне  сіно  лугове
З  прадіда  і  діда.
Лише  те  село  живе,
Де  ще  пахне  сіно!
                                                           05.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531559
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.10.2014
автор: Олексій Благослов