Летить по небу птах могутній,
Здіймає крила догори,
І точним поглядом невтомним
Все контролює з висоти.
Чи дощ, чи спека, чи негода -
Він гордо з легкістю летів,
Ніхто й ніщо його не спинить,
Він - житель неба, цар птахів.
Об гострі скелі кігті точить,
Тремтить від страху аж земля,
Коли він в розшуках поживи
Летить крізь гори та моря.
Усе життя цей птах мандрує
На протязі десятків літ,
Чарує сильний та розкішний
Його продуманий політ.
Уважний погляд, мертва хватка,
Сміливе серце хижака,
Свобода в небі і, звичайно,
Відоме всім його ім'я.
І так буває, що й людина,
Мов той орел, увись летить,
Бо хоче волю та повагу
Здобути трішки, хоч на мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531274
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2014
автор: Bogdan Brezden