Хто нас осудить?!

Посміє  хтось  сміятися,  смітити
Байдужим  лихослів’ям  про  наш  час?
Та  вам,  невігласам,  ще  жати  й  жити
Серед  собі  подібних  сірих  мас.

Мовчіть!  усе  вам  до  …"одного  слова",
У  своїй  хаті  затишно  і  любо?
«А  в  Україні  все  буде…  «недобре»,
Ви  –  зрадники,  і  в  цьому  ваша  згуба.

Ти  України  донька  або  син,
Чому  ж  так  зневажаєш  свою  матір?
І  ніби  із  далеких  десь  гостин,
Шукаєш  від  усіх  у  всьому  ятір.

Ти  осторонь  історії  пішов
Без  гідності  і  правди  за  собою,
Коли  за  Україну  ллється  кров
Не  на  арені  -  на  Мадані  бою.

Тебе  судити,  зраднику,  не  треба…
Чим  ти  живеш,  яке  твоє  ім’я?...
Тобі  до  Батьківщини,  як  амебі…
Не  України  в  тому  є  вина…

2014р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531119
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Ганнуся Дудник