На коліна!

На  коліна!
Молись  над  крилами
Твого  спаленого  метелика.
Проливай  з  усією  силою,
Ніби  ртуттю,  душі  істерику.

На  коліна!
Закрий  долонями
Очманілий  яскравий  світ,
До  асфальту  припавши  скронями,
Помолися  за  вбитий  плід.

На  коліна,
знекровлена  мріє!
Ти  для  когось  нікчемною  стала.
З  висоти  тільки  сонце  гріє,
З  висоти  долітають  мало...

На  коліна!
Навколо  стіни!
Вічна  пам"ять  словам  безсилим,
дико  страченим  і  ...пробаченим.
На  коліна.
Молись.
Щасливо!

2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531118
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Ганнуся Дудник