Хіба можливо день цей не любити?...
Немов у свято вбралася алея,
напрочуд небо-море тихе,
і новий ранок над землею...
.........................................
Сама не знаю, як все сталось:
півмиті - наче все життя.
Алея у скорботу вбралась,
над кимось журиться вона...
Дивлюсь, - дерева посивіли,
запопелив їм скроні жах:
лежить під ними вбита матір
із ангелом-дитятком на руках.
Цей вірш присвячено юній мамі, з малям на руках, які загинули під час мінометного обстрілу на Луганщині
17.10.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531067
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Іванюк Ірина