Тихо лине вечір, заблукавши в травах,
У зіркову казку, що дарує ніч.
Більше не блукаю в сумнівах-примарах,
Бо одну важливу зрозуміла річ.
Сонцю порадіти вистачить наснаги.
Не зупинять опіки прагнення тепла.
Якщо хочеш пити, вгамувати спрагу
Можна лиш водою. Тільки би була.
Почуття, що завше так мене лякало,
Хоч теплом зігріє, навіть у вітрах.
Певне, це від нього..Враз тепліше стало.
Безтурботно вечір сяє у зірках
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531004
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Надія Сергіянська