Не хай так вже й буде
Ось так й назавжди
З простим розуміння
я хворий -
Отрута то ти
вакцини не має -
Померли лікарні -
наклали горедні руки собі -
Лиш тільки б не дати одужать мені
священні корови
Чудові врачі
Одужать то смерть карма сілью розпнеться -
В момент далини без моєї ступні
проступлять твої сліди на воді
гори-палахчи чорним круком о ночі
каратовий блиск каземат забери якщо світ покине наше кохання
великий вибух – міріади років
нова теорема –
краща ніж в агітпрому Ейнштейн не діждав він пробачить –
зажди не йди конформіст труї серце мій розум –
скляр видув очі блакитні мені –
без трути я труп
гіпократи вночі тихо шепчуть зі столі мені –
хворий хворий
в завдяку рудій, та й вам спасибі шептючі врачі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530931
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Микола Степ