Гримотіла гроза, лютувала,
Заливаючи землю дощем,
Вітром сильним із шляху змітала,
Непокірних рубала мечем.
Кожна квітка й травинка пригнулась,
Сколихнулись столітні дуби,
Злива чорним крилом простягнулась,
Не жаліючи тони води.
Лютувала гроза, гримотіла,
Лють її відчували з даля,
Й не помітно для всіх відступала
Ген у даль де і ще не була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530899
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2014
автор: Світлана Віхола