Твій день, твій світ— учора безіменний,
Далечиною втомлений причал
І вже нема ні голосу,ні скверни,
у обріях загубленого крену,
солоних рос останнього ковтка
Спини вітри біля моєї скрипки
Між пальців сни розвій немов пісок
Тут пахне житом і полином гіркне
Відходить літо в золотавих нитках
Моїм, ще не загоєним, листом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530682
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Яся Сингаєвська