Небо дивиться: наче бачило й гірших за нас.
«Аби гоїлось треба до рани прикласти час».
Я без доторку до твого плеча – тільки біль.
Серце молиться : ти - як милиця для руки.
Я тобою прожита, виждана для віршів
У пролитих хвилинами-тижнями сліз віків.
Серед тисячі пустозвуків й мовчань душі,
Як ти слово, священне слово порушить зміг?
Залишився в безглуздій доречності тільки слід.
Голос втомиться і від того зійде на крик.
Божевілля у п’ятницю ввечері вип’є за «нас»…
«Не загоїться… Не загоїться!!!» – взвиє час.
Я без доторку до твого плеча – тільки біль…
Серце молиться. Ти – як милиця…Для руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530615
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2014
автор: Sandra CurlyWurly