Барвiнковий рiдний край,
Прекрасна моя земля.
Жити тут—це справжнiй рай,
Луки, трави і поля.
Люблю я тут усе навкруг,
Бо природа-це мій друг.
Люблю я сонце, люблю я хмари
Оце усе— це твої дарИ.
Тебе, моя Україно,
Тебе, моя Батькiвщино,
Тебе сьогоднi я величаю,
I у вiршах прославляю.
Будеш вiчно жити ти мiж нами,
Разом з доньками своїми й синами.
Люблю тебе, моя земля,
Бо ти у мене лиш одна.
Люблю я мiсяць, люблю я зорi,
Люблю весь свiт на твоїй долонi.
Любов моя— безмежна
I їй немає краю.
Ти, Україно, вишиванка мережна,
Яку до серця притуляю.
Слався, рiдний краю мiй,
Моїй душi такий дорогий.
Безмежна радiсть хай буде моя
Вiд того, що родилась тут i живу,
Гори, рiки, трави люблю.
Бо де така ще є країна,
Щоб дерева так родили,
Щоб дiвчата так любили,
Дiти радiсть приносили?
Та тiльки наша Україна
Така багата i преславна.
Лише наша Батькiвщина
Славилася здавна.
Скiльки мук подолала вона,
Пила чашi гiркого вина.
Топтали її, зневажали,
Плювали на неї, камiнням кидали.
Казали: “Не знаємо назви такой-Україна,
Такої на картi нема“.
Та наша держава вiльною стала,
Всiм свою силу й мужнiсть показала.
Моя Україна-найкраща у свiтi
Вона для мене, як сонце свiтить.
Люблю я тебе, земле моя,
Священним хай буде твоє iм’я.
Вiльна наша держава…
Слава тобi, Україно,навiки слава!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530349
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Наталія Рай**