Ти тепер находишся в місці де війна, а мені тут важко. Не знаю чи будеш зі мною, чи в тебе є інша. Я всього лиш волонтер, який старається допомогти військовим і навіть не підозрювала, що закохаюсь з першого телефонного дзвінка. Знаєш я довго забороняла собі закохуватись, а тут така не обережність. Не знаю, що відчуваєш ти і це мене лякає, адже можливо для тебе являюсь просто волонтером.
Але це все не головне для мене тепер стало дуже не обхідним, щоб ти вернувся живим. Знаєш мені буває важко стримуватись і мовчати. Мені справді приємно з тобою говорити, шуткувати і слухати тебе. І насправді люблю, не знаю скільки часу це відчуття буде тривати, чесно, не знаю. Але вдячна тобі за наші розмови, за нашу зустріч, за твою хоробрість і саме головне дякую за те, що ти живий.
Боюсь, жахливо боюсь це все втратити. Чесно, не важливо ким я буду в твоєму житті і чи взагалі буду, але мені потрібно знати, що ти звідти вернешся.
Ти сьогодні позвонив і сказав, що ти нарешті отримав посилки з допомогою для бійців. Тобі неймовірно сподобався мій подарунок у вигляді червоно-чорного прапора і я щаслива. У вас там, як завжди не спокійно, але з тобою все нормально. Ну, наскільки це можливо на війні. Знаєш я тепер спокійна, бо змогла з тобою нормально поговорити, а це ж така рідкість, то звязок поганий, то завдання. Я навчилась з тобою спілкуватись повідомленнями, адже ти не можеш постійно відповідати на дзвінки і не завжди телефон включений, а так коли звільняєшся телефонуєш.
Пройшло всього три дня з нашої останьої розмови і ти знов позвонив. Тебе поранено і не відомо коли тебе переведуть в госпіталь, що находиться в твоємо рідному краї. В краї де живу я і де тепер неймовірно хвилююсь за тебе. Я навіть не бачила якої тяжкості в тебе рана і тепер мені приходилось піднімати тобі настрій. Це було неймовірно важко, адже я хотіла кричати, плакати і вбити тих хто в цьому винний. Вони могли тебе убити, або забрати в полон, або... Та мало, що вони могли зробити головне те, що вони розбудили в мені найжахливіше бажання. Бажання помсти, помсти за тебе, за жінок в яких ранені або ж убиті їх кохані, помсти за батьків, які поховали вже своїх дітей, помсти за всіх кого вони убили,поламали і перетворили життя в пекло. Так саме за це пекло я хочу помститись. Я хочу, щоб вони відчули біль жінок, батьків, дітей... Я цього дуже сильно хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530287
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2014
автор: Олена Орелецька