Залите поле місячним промінням,
Дрімають верби, ряска в річці спить.
Побите небо зоряним насінням.
Струмок до річки між камінь біжить.
Приліг туман спочити у долині,
Роса вляглася на густу траву.
Сіренька пташка, всівшись на калині,
Співає для коханої пісні.
Візьму тебе на руки в оту пору,
В осіннє ложе ніжно покладу,
Відкрию почуттів своїх комору
В обіймах твоїх солодко засну.
Зачервоніє враз на сході сонце,
Загасить зорі,прилетять вітри.
Загляне осінь променем в віконце,
Кохана спить, її ти не буди... .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2014
автор: Віктор Гала