Задрімали під листям старенькі гриби,
Галасливі гуртуються зграї,
Відростив очерет собі пишні чуби
І пухнастий десант запускає.
Синьооко моргає між хмарами вись,
Рвуть холодні вітри павутиння,
У останнім цвітінні вогнем зайнялись
Найяскравіші квіти осінні.
Заметалося листя в шаленім танку,
Все спочинку і спокою просить.
Роздягнув юний вітер берізку тонку,
І ревниво заплакала осінь.
Затухають, гарячі колись, почуття.
Гасить ватри в душі обережне життя.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530078
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.10.2014
автор: Ніла Волкова