ВОЛОШКА

Ти  не  впізнав  мене,  я  сподівалась,
Що  серце  таємниці  відкрива.
Десь  поміж  хмар  душа  моя  збиралась,
Тебе  знайти  -  скотилась…у  жнива.

Ти  золотом  у  колоску  налився
Вже  світанкову  пестячи  росу…
Гарячий  суховій  не  забарився,
Волошці  синій  висушив  сльозу

Вона  тяглась  до  тебе,  шепотіла…
Шукала  оком  синім  погляд  твій,
А  вітер  бавився,  згорнувши  крила,
Волошку  переслідував,  крутій.

Облудним  блиском  звабив  непомітно
Березку-квітку    колос  золотий  -
Волошки  душу  не  впізнав  тендітну,
Що  ж,  повертаюсь  в  зоряні  світи…
15.10.2014.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2014
автор: Лина Лу