Ти дивився не на мене, я сміялась.
Заблукала, та стежину загубила.
Наодинці, лиш дощу я віддавалась,
Лиш дощу, хоча його і не любила.
Ти не бачив сумних ягід журавлини,
Утопився у тім погляді глибокім.
Я сміялась, і пила вино з калини,
Розуміла, не забудеш яснооку.
Ти дивився і знаходячи, помалу
У прозрінні відповіді неба.
Не сміявся вже, відавшись на поталу,
Десь вона втішалася… без тебе.
14.10.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2014
автор: Лина Лу