Всі люди прагнуть мати крила,
Невміючи літати.
Говорять,що у грудях б’ється серце,
Невміючи кохати.
Навіщо ж ця неволя,
Навіщо ці слова?
Коли в одних є доля ,
а в інших голова?
Хтось скаже:"Чому ти маєш право нас судить,
чи кращий ти від нас?"
Я не суджу,я бачу світ
без музики і без прикрас.
І в цьому світі всі ми пішаки,
Не маєм права ні на думку,ні на дію.
За наше коротеньке життя–
–Ми лиш плекаємо надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529847
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: Правдоруб