Ми зустрілись сьогодні вдосвіта:
От-от бризне рожевий вилиск
На застиглу, сиру блакить.
Крутобедрі дівочі постаті,
Трикрапкова довершеність вилиць,
Довгих суконь глухий оксамит.
Я хапала долоні жилясті,
Промовляла у мертвий рот,
Аби пісню у нього вкласти –
Та намарне: воскові вилиці
Не схотіли моїх щедрот,
Не дозволили слову впасти.
Слово маялось у вустах,
Нерозімкнутих од зневіри.
Видих неба тужив за днем.
Я вколола її.
Бабах!
Задзвеніли, посипавшись, ліри,
Пісня вибухнула дощем.
Лився сміху солодкий щем,
І маленький ранок довірливо
Потягнувсь під моїм плащем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529771
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: Леся Kürbis