Я хотіла стерти твоє ім'я зі стін свого серця
Замінила тебе на іншого
Немов він мило, що допоможе вимити мені мою любов
Немов він подорожник, який можна прикласти на рану
Щоб зажило
Але тебе не вимити
Ти не заживаєш
Ти шрам -
В моєму серці
На моєму тілі
Твій дотик - це моє спасіння
Але й моя гибель
Ти титанік
Тонеш
І тягнеш мене за собою
А я, маючи шанс врятуватись, відкидую в сторону свій рятувальний жилет
Та іду на дно
За тобою
З тобою
Той інший, він не такий, як ти
У ньому море світла
А ти темрява
Я завжди боялась темряви
Завжди залишала включеним світло
З тобою мені не потрібно світла
Я полюбила темряву
В тобі я побачила своє життя
Але й відшукала свою смерть
Ти
Моє
Повітря
Тому я так часто задихаюсь
Мені
Тебе
Мало
Зараз і завжди
Ось таке життя
Ти сама заковуєш себе в кайдани і вперто втікаєш від свободи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529756
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2014
автор: NarКотик