Ти заповнюєш мене думками про себе,
Мої сни тремтять від твого погляду.
А осінь знову просірює наше небо,
Змушує нас вертати забуті спогади.
Осінь вкриє шию у теплий шарф,
Тихо вгостить духм'яним солодким чаєм.
Де та любов? То більше схоже на жарт,
Гра, у яку ми з тобою давно не граєм.
Знову ти зник, щоб повернутися навесні.
Знову зкохаєш мене і забудеш до осені.
Я усміхаюсь - зустрінемось уві сні,
Теплим ранком із солоними росами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2014
автор: Таїса