Робота. Як же вмієш ти вибити з колії моєї маленької реальності, віддати відчуття нікчемності та безнадійності буття. Черговий день не пройшов безслідно для психіки, але я вирішив дати шанс їй – роботі - надію не спотворити своє бачення її. Цього не вдалось,на жаль…
У вирі подій я навіть забув, що надворі золота осінь. Раніше чарівне побачення влаштувала мені зима (яке я пам’ятаю й досі), та й осінь була наполегливою. Рішення було прийнято! Тим паче, що вустами осені – наче фея заграла на арфі чарівну мелодію – звучали її слова. Побачення обіцяло бути відвертим, особливим та інтимним, тому свою музику було заховано якнайдалі – я готовий був слухати. Слухати її…
Мої очі миттю вдихнули стільки яскравих фарб, що Моне б мені у той момент заздрив. Хоча б до сонця, яке манило до себе грайливим поглядом та ніжними відтінками свого заходу. Латаття на річці у тандемі з вабливим туманом лиш підкреслював мої враження. Обабіч паслись коні та вітер розчісував золоте волосся Вінниці. Поряд зі мною снували люди та, при змозі, знищували незчисленні скарби … не розуміючи свою нікчемність та тимчасовість. Ми не володарі планети! Немов терміти волочимо все на дно, не розуміючи лиш, що терміти своїми діями роблять і багато добра.
Дерева осипали мене своїм золотом, яке у промінцях сонця здавалось ще яскравішим. Ліхтарі поміж ними красувались і створювали свої химерні відображення на асфальті. На... асфальті… Вони не знали, що цим показують свою обмеженість та бездушність, як і ті, хто їх створив. Навкруги чути «робота», «гулянки», «проблеми», рідше – сміх та радість. З усіх куточків відблискують маленькі ліхтарики, і ніхто не чує як наполегливо і головне безкорисно співають птахи, шумить вітер, сміється осінь. Ніхто не прислухається. Ці чудесні звуки перекрикують машини і їх послідовники – люди.
Осінь! Пробач нас, що не помічаємо тебе. Ось уже чути й гуркіт мого під’їзду. Ліфт. Кухня. Інтернет. Які жахливі слова! Дякую тобі, осінь! Хоч на хвильку відчув себе людиною з живим серцем. На хвильку. Дякую, що дозволила пізнати й усвідомити тебе! Дякую!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529675
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2014
автор: owltime