Я в саду в самотині сиджу,
І немає нікого, лиш вітер
Все йому я тепер розкажу
Бо він бачить усе, що на світі
Бо він бачить, де ти як живеш
Де блукаєш в світах і без мене
Знаю, що мене ти не ждеш
І ніколи не прийдеш до мене
ПРИСПІВ
А я тобі все віддавав
Зірки на небі, і місяць світлий
А я тебе любив, кохав
Ти була в мене одна на світі
А я тобі любов свою
Поклав до ніг, а ти розтоптала
Так щиро я казав люблю,
А ти ніколи не казала
Гей ти вітре! невидимий вітре!
Полети ти туди де скажу
Забери ти від мене вітре!
Всю печаль ти мою, і журбу
Полети ти за сині гори,
В височінь, аж до неба лети
Забери ти від мене горе,
Бо не треба було вірити
ПРИСПІВ ( той самий)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529450
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.10.2014
автор: Влад Ковський