Трава пожухла наче клоччя
На листі голому лежить.
Замовкло птаство потороча
В гаю діброва наче спить.
Спізніла квіточка осоту,
Така беззахисна й мала.
Пробилась крізь сумну дрімоту
І блиском сонця зацвіла.
О, Боже мій, яке ж це диво
У гай ступило через край.
Очима дивиться цнотливо,
Дарує Осені розмай .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529398
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Дід Миколай