Вчора вибрав у магазині ручку до шафи. Питаю в касирки: "Що з мене?" Вона подивився на прайс і каже: "Сім сорок".
Я їй: "Вам станцювати, чи можна просто заспівати? Хава нагіла, хава нагіла..."
Касирка, видно не обізнана з народною музичною класикою, враз стала схожою на Царйова після запитання про початок другої світової, і лише видусила з себе: "Чи не буде у Вас сорок копійок?".
Не пробила її й відповідь:"Та може колись і буде. А зараз нема."
Після цього в мене полетіла завчена фраза - чи зарахувати здачу на якусь бонусну, інтерактивну, малобагатозаощадливу скриньку. І тут вже я зізнався у своїй економічній малограмотності: "Та роби зі мною, що хочеш!".
Нарешті спрацювало. Посмішка це природньо, навіть для касира.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529377
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Андрій Чернівець