Не знаю де кінець стежи́ни.
Плету́тся, рву́тся зви́висті шляхи́.
А там, де сонце сходить,
де поча́ток дни́ни,
де я малий
і молоді́ батьки́,
там Бог в гнізде́чку
і добро́ безмі́рне,
і потічо́к дзюрко́че з-під верби́... -
село́ при рі́чечці -
окра́са Украї́ни.
І стверджую напевно ли́ше те, -
що там поча́ток всіх дорі́г краї́ни,
поча́ток сві́ту
і єство́ моє́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529362
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Андрій Чернівець