отже, знову потяг і темрява, поцяткована намистом вогнів.
спроба заповнити ніч читанням провалилася.
бездумно дивлюсь у вікно - ані заснути,
ані помріяти. час нахабно обманює -
здається, ніби пройшла вже вічність, а темрява лише густішає
і ми все ще на півшляху до світанку
і потяг - лінивий слимак, шо неспішно перетягує нас
від сьогодні до завтра - але зрештою, яка різниця?
вчись бачити перспективи - не сподівайся нічого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529336
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Saturnus