ПІСНЯ 1
Ох, і мокре було літо
Землю всю дощем полито.
Комариськам - справжній рай.
Плодяться, нема їм спину.
А кусають... руки, спину,
Про пощаду й не благай.
У роду не без відміни,
Народилось якесь інне
В сім'ї злющих комарів.
Лапки, ротик, очка є.
Тільки кровиці не п'є.
Тато з горя аж здурів...
Як-то так, всі кровопийки:
Дідо, баба, цьотки, стрийки.
Лиш воно, як глум з сім'ї.
Вже терпіть його не сила
Може, мама блуд вчинила,
Крові хлепнула з свині...
Вчора гості були в хаті,
Кровці море - вся із знаті,
Війт ще свиту приволік.
... Воно губи зашпилило,
Ліпше би ся не вродило
Не було б в роду калік.
Відколи святився світ
Весь нормальний був їх рід.
Жили дружно, пили кров...
А щоб хтось книжки любив,
Траву їв і росу пив...
Геть з обійстя й будь здоров!
Попід паху взяв "Букварик"
З хати вилетів комарик.
Ганьба й стид таке дитя,
Най йде пріч, отой знайдух,
Хоч до біса, хоч до мух.
З дому - геть! Без вороття!-
Навіть, подушки не дали,
Все майно братам роздали:
" Голий йди у білий світ, -
Так сказав рідненький тато, -
Я тебе не хочу знати...
Ти ж бо вчений індивід".
Дали ще й бухана в плечі.
І не схлипнули, до речі,
За ученим комарем.
Бідний отрок помолився,
Капко слізками умився
Й мовив: "Що ж, не пропадем"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529022
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.10.2014
автор: ОксМаксКорабель