МОЇЙ УКРАЇНОЧЦІ.
Ти, в барвистій, своїй вишиванці,
Ніби писана в милій красі.
Цвітуть щоки в здоровім рум’янці,
Та стрічки кольорові в косі.
Над чолом, як корона – віночок,
Карі очі – мов зорі ясні.
Чи ти знаєш, що снишся щоночі,
Що бажаною стала мені?
Українка моя, україночка!
Ніби квітка в зеленім раю.
Твоя пісня як ніжна сопілочка
Зачаровує душу мою!
Ми удвох самим небом спаровані.
Оглядаються люди на нас.
Нам ця зустріч від долі дарована
І, мабуть, - це наш зоряний час.
Літній день вже до вечора хилиться
А духмяно як липи цвітуть!
Густотрав’я незаймані килими,
Нас в коханні купатись зовуть.
Ідемо, зо всім світом примирені,
За село, де простору розмай.
Будь зі мною у мріях окрилена,
В ніжне серце кохання сприймай.
Шлях Чумацький дорогу нам висвітить,
До палацу, де сонце зорює.
Пісню щастя, що в серці я висвятив,
Тобі, люба, в цю ніч подарую!
9-жов-14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2014
автор: dovgiy