Нашим вереснем плакали верби

Нашим  вереснем  плакали  верби
Й  задували  свічки  на  могилах.
Ти  помер  би  без  мене,  напевно.
Я  б  без  тебе  зламала  крила.

Нашим  зорям  не  варто  сміятись,
Віддзвенів  хихотіннями  жовтень.
Розмовляти  —  це  як  роздягатись,
Я  почну,  якщо  ти  не  проти.

Листопадовим  вітром  пошарпані,
Ми  варили  глінтвейн  у  каструлях.
А  тобі  якби  лише  жартувати,
Я  б  сміялась,  якби  тебе  чула.

Ми  назавжди  закохані  в  грудень,
В  цигарки,  оверпруф  і  оголеність.
Я  б  сміялась,  якби  тебе  чула,
Ти  б  мовчав,  якби  мав  пристойність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528824
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2014
автор: Олька Оленька